Печерський районний суд Києва у лютому частково задовольнив клопотання адвоката, скасувавши арешт на користування двома основними будівлями клінічного санаторію в Одесі, відомого раніше як санаторій ім. Горького, а тепер — ДП «Клінічний санаторій ‘Перший’» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця». Це рішення стосується резонансної справи ОЗУ з Федерації профспілок України №62019100000001170, зареєстрованої 20 серпня 2019 року. Суд скасував арешт лише щодо заборони на користування двома об’єктами нерухомості, які належать ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та перебувають на балансі ДП «Клінічний санаторій ‘Перший’»: будівлею санаторію ім. Горького за адресою Одеса, Фонтанська дорога, 165, та медично-реабілітаційним центром за адресою Одеса, Фонтанська дорога, 163. Заборона на відчуження та розпорядження цим майном залишилася в силі, оскільки ці об’єкти продовжують вважатися речовими доказами у справі. Санаторій наразі надає реабілітаційні послуги відповідно до програм НСЗУ та функціонує за рахунок бюджетних асигнувань НСЗУ. Прокурор висловив заперечення, зазначаючи, що майно є речовим доказом, розслідування триває, а об’єкти входять до схеми незаконного заволодіння державним майном профспілок. Це справа стосується розтрати майна профспілок (Федерація профспілок України, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», ПрАТ «Укрпрофтур» та пов’язані структури), яке повинно було стати державним після 1991 року. Обвинувачення включає створення злочинної організації, розтрату в особливо великих розмірах, легалізацію коштів, зловживання владою та інші злочини. Санаторій ім. Горького (тепер ‘Перший’) на Фонтанській дорозі, 165 є одним із найвідоміших оздоровчих закладів Одеси, має власний пляж, мінеральні води зі свердловин і спеціалізується на лікуванні дихальних шляхів, серцево-судинних захворювань, шлунково-кишкового тракту та інших. Заклад продовжує обслуговувати пацієнтів, зокрема, за державними програмами реабілітації.
Позначка: ПАО Укрпрофоздоровница
Володимир Саєнко: від профспілок до олігархічної імперії
З моменту приходу до влади команди Януковича в Федерації профспілок почали проявлятися олігархічні тенденції. Олігарх Дмитро Фірташ, який контролював значні частини економіки, перетворив ФПУ на продовження Федерації роботодавців України, яку він очолив у 2011 році. Вже наступного року до фінансових потоків ФПУ долучився «людина Фірташа» – непомітний, але впливовий підприємець Володимир Саєнко. Його компанії почали взаємодіяти з активами Федерації ще з 2005 року, поступово «віджимаючи» профспілкові санаторії та інші активи, здаючи їх в оренду як свої власні. Саєнко за допомогою «титушні» захопив дитячий санаторій «Пролісок» у Моршині, пізніше – санаторій «Україна» у Гаспрі, Будинок творчості письменників ім. Чехова в Ялті (після 2014 року на цих об’єктах господарюють окупанти), а також ряд інших активів. У 2012 році Саєнко став заступником голови правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (пізніше очолив її наглядову раду), а вже у 2013 році – заступником голови ФПУ, фактично ставши її «сірим кардиналом». «Укрпрофоздоровниця» — це приватне акціонерне товариство, створене профспілковими лідерами для спрощення управління санаторіями, готелями та базами відпочинку, які були перехоплені у держави на початку 1990-х. Постійний «розпил» цього господарства триває давно, але з приходом Саєнка, за чутками, він набув нових масштабів. Якщо раніше йому доводилося боротися за активи «Укрпрофоздоровниці», то з 2012 року він фактично став її керівником. Занадто активна діяльність та «дерибан» в одні руки призвели до того, що у Саєнка з’явилися не лише впливові союзники, а й вороги. На об’єкти, підконтрольні ФПУ, іноді претендували впливові особи з оточення Януковича, але Володимир Саєнко не завжди був готовий ділитися. У листопаді 2013 року за ним прийшли «орли Захарченка». Під час обшуків у його будинку та офісах знайшли не лише «чорну бухгалтерію», а й незареєстровану зброю та значні запаси кокаїну. Невідомо, чи це було підкинуто Саєнку «псами режиму», чи він дійсно мав схильність до наркотиків. У будь-якому випадку, Володимира Саєнка затримали. Можливо, йому довелося б відсидіти щонайменше п’ять років, але Революція гідності, штабом якої став Будинок профспілок, змінила ситуацію. Разом із режимом Януковича було закрито й кримінальну справу проти Саєнка, що зміцнило його позиції у Федерації профспілок. Однак це не означає, що він уникнув проблем. Ситуація Володимира Саєнка настільки вигідна, що він періодично стає мішенню для критики з боку товаришів, які прагнуть його посунути або принаймні «обілетити». Це підтверджують хвилі негативу на його адресу, які періодично виникають у медіа. Внутрішні конфлікти у профспілковій структурі призвели до того, що у 2017 році незадоволені «лінією партії» Саєнка зібрали групу осіб і намагалися організувати опозиційний «профспілковий майдан». Однак, враховуючи нікчемність організаторів, захід був приречений на провал, до того ж Саєнко не поскупився на «відповідь». На вістрі нової інформаційної атаки проти Саєнка стояв Ілля Ківа, відомий представник проросійської ОПЗЖ.