В Одесі судять колишню завідувачку відділення № 18 (геронто-психіатричне) КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я» Одеської обласної ради Ірину Мельниченко за сприяння ухилянтам. Про це стало відомо з кримінального провадження №42024163030000036 від 15.04.2024. Засідання у справі за обвинуваченням відбудеться в Пересипському районному суді Одеси 3 березня. Спочатку Мельниченко було висунуто підозру за ч. 3 ст. 368 КК, але згодом слідство перекваліфікувало обвинувачення на ч. 2 ст. 369-2 КК. Слідчі з’ясували, що у квітні 2024 року Мельниченко запропонувала чоловіку, який шукав догляд за своїм родичем для отримання групи інвалідності, зайти до її службового кабінету. Під час розмови чоловік запитав про порядок розміщення у відділенні для свого дідуся (1940 року народження) та можливість отримання направлення на МСЕК для встановлення групи інвалідності, зазначивши, що у дідуся є відповідні захворювання. Під час бесіди у завідувачки виник злочинний намір отримати кошти. Вона повідомила, що вартість розміщення у відділенні становить 1,5 тисячі доларів та 8 тисяч гривень. На наступній зустрічі вона заявила, що видасть направлення на МСЕК та визначення першої групи інвалідності лише після передачі грошей. Чоловік був змушений погодитися на вимогу, оскільки йому потрібно було організувати лікування дідуся, який почувався погано та потребував госпіталізації. Мельниченко затримали під час передачі коштів. Після скандалу з хабарем Мельниченко звільнили з посади. Проте вона оскаржила це рішення в Пересипському районному суді. Суддя Олександр Боков 16 грудня частково задовольнив позов жінки до КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я». Суд визнав незаконним та скасував наказ про звільнення від 4 березня 2025 року № 70к/тр, яким позивачку звільнили з посади завідувачки за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП — через невідповідність займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації. Ірину Мельниченко поновлено на попередній посаді з 16 грудня 2025 року. Рішення в частині поновлення та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню. З установи стягнуто на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу з 6 березня по 8 грудня 2025 року (198 робочих днів) у сумі 163 тисячі гривень. У задоволенні вимоги про компенсацію моральної шкоди на суму 45 тисяч гривень відмовлено через недостатність доказів. Роботодавець звільнив Мельниченко на підставі акту перевірки від 27 вересня 2024 року, де комісія виявила систематичні порушення: невідповідність обліку пацієнтів (відсутність допомоги 52 госпіталізованим особам, що створює високий корупційний ризик), невнесення даних до електронної системи охорони здоров’я (по 11 з 33 виписаних та по 21 стаціонарному пацієнту, через що заклад не отримав компенсації від НСЗУ), відсутність журналів, незаповнені медичні картки тощо. Представник відповідача зазначив, що позивачку було відсторонено від виконання обов’язків з 23 квітня по 17 червня 2024 року на підставі ухвали Приморського районного суду Одеси від 22 квітня 2024 року (справа № 522/6074/24) у кримінальному провадженні № 42024163030000036 від 15 квітня 2024 року — за підозрою в отриманні неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України). На цей період обов’язки завідувачки виконували інші особи. Суд дійшов висновку, що порушення свідчать про неналежне виконання обов’язків через несумлінне ставлення, а не через брак кваліфікації чи стан здоров’я. Такі обставини не є підставою для звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП (недостатня кваліфікація). Якщо є провина, можливе звільнення за дисциплінарний проступок (п. 3 ч. 1 ст. 40), але не за цією статтею. Рішення вже оскаржено до Одеського апеляційного суду. Засідання по суті справи ще не розпочалися.
Позначка: МСЕК
КДКП закрила справу щодо прокурора Балюка у справі про Тетяну Крупу
Дисциплінарне провадження було розпочато 28 липня 2025 року за скаргою в.о. керівника Генеральної інспекції Івана Дзюби.Скарга стосувалася можливого порушення правил прокурорської етики: прокурора звинувачували у бездіяльності щодо спростування медійних матеріалів, які принижували честь, гідність, ділову репутацію та авторитет прокуратури.Зокрема, йшлося про встановлення Балюка В.О. II групи інвалідності 1 лютого 2019 року Хмельницькою обласною МСЕК (продовжено до 1 грудня 2024 року), призначення та отримання пенсії по інвалідності до кінця 2024 року, що отримало розголос у контексті скандалу з Тетяною Крупою та масовим оформленням інвалідностей прокурорам регіону.Під час перевірки Комісія встановила:- Балюк В.О. працює в органах прокуратури з лютого 2003 року, з грудня 2022 року — на поточній посаді. Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень немає.- Інвалідність встановлена на підставі медичних документів після тривалого лікування (конфіденційна інформація щодо причин). Пенсію по інвалідності отримував з лютого 2019 до листопада 2024 року (розмір близько 23,6 тис. грн щомісяця).- Добровільно пройшов обстеження в ДУ «Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ» 12–16 травня 2025 року. За результатами від 7 липня 2025 року встановлено, що з 1 грудня 2024 року він не є особою з інвалідністю (рішення № ЦО-15996).- Прокурор не викликався на допит у кримінальному провадженні, підозри не повідомлялося.- Службове розслідування в Хмельницькій обласній прокуратурі (серпень 2025 року) та висновок члена КДКП Радзівона М.О. (4 лютого 2026 року) підтвердили відсутність проступку. Балюк В.О. не використовував службове становище для оформлення інвалідності, вжив заходів для перевірки статусу та оскаржує рішення Інституту в суді (справа триває з жовтня 2025 року).Комісія дійшла висновку, що:- публікації в ЗМІ мали загальний характер, не містили прямих персональних звинувачень;- обов’язок спростовувати інформацію прокурор виконав, пройшовши переогляд і оскарживши рішення;- отримання пенсії здійснювалося законно на підставі чинного рішення МСЕК (не скасованого на момент виплат);- немає доказів недоброчесності, зловживань чи шкоди авторитету прокуратури.На підставі ч. 5 ст. 48 закону «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження закрито. Рішення підписали головуючий Максим Радзівон та члени Комісії: Світлана Бобровник, Олег Булулуков, Ніна Гарбуза, Катерина Коваль, Дмитро Куриленко, Віталій Мавроді, Олексій Міхед, Тетяна Степанова.
Дисциплінарне провадження щодо прокурора закрите
Має місце низка “успішних випадків” щодо збереження статусу інвалідності прокурорами, які були причетні до скандалу з Тетяною Крупою. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів закрила дисциплінарне провадження щодо прокурора Летичівської окружної прокуратури Хмельницької області Андрія Станіславовича Благовісного, який фігурував у скандалі, пов’язаному з очільницею Хмельницької облМСЕК Тетяною Крупою. Комісія встановила відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора. Підставою для закриття стала відсутність доказів порушення закону «Про прокуратуру», Присяги прокурора чи норм професійної етики. Скандал довкола Благовісного виник у рамках масштабної історії про оформлення інвалідності прокурорами Хмельницької області. У жовтні 2024 року журналіст Юрій Бутусов оприлюднив матеріал, у якому стверджував, що близько 50 прокурорів регіону (зокрема обласний прокурор Олексій Олійник) отримали групу інвалідності через голову Хмельницької обласної МСЕК Тетяну Крупу (депутатку облради від «Слуги народу»). За версією журналістів, це дозволяло отримувати додаткові пенсійні виплати з бюджету, а прокурори нібито «прикривали» корупційну схему в МСЕК. Ім’я Андрія Благовісного згадувалося в опублікованому списку. Дисциплінарну скаргу 18 липня 2025 року подала виконувачка обов’язків керівника Генінспекції Офісу Генпрокурора Івана Дзюба. У скарзі йшлося про те, що прокурор нібито безпідставно отримав II групу інвалідності 8 квітня 2019 року від Хмельницької облМСЕК, хоча не мав достатніх функціональних порушень. Після цього йому призначили пенсію по інвалідності, а загальна сума виплат за 2019–2025 роки склала 1,3 млн грн — нібито безпідставно. Скаржник вбачав ознаки проступків за пп. 5, 6 ч. 1 ст. 43 закону «Про прокуратуру». Дисциплінарне провадження відкрили 30 липня. Термін перевірки продовжили до жовтня 2025 року. 3 лютого 2026 року членкиня КДКП Тетяна Степанова підготувала висновок про відсутність проступку. Під час перевірки комісія проаналізувала: Благовісний працює в органах прокуратури з 2008 року, а в прокуратурі Летичева — з 15 березня 2021 року. Має III групу інвалідності (після переогляду). Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має. У 2019 році йому встановили II групу інвалідності безстроково через вроджену хворобу серця та супутні стани (підтверджені стаціонарним лікуванням у Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. Амосова у 2011 році та пізніше). Пенсію призначили спочатку за Законом «Про прокуратуру», а згодом — за загальним пенсійним законодавством. Після скандалу 2024–2025 років його направили на переогляд до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України». З 16 по 22 січня 2025 року він перебував у стаціонарі в Дніпрі. 24 лютого 2025 року групу змінили на III безстроково. 1 липня підтвердили III групу за новою системою оцінювання повсякденного функціонування (постанова КМУ № 1338 від 15 листопада 2024 року). Службові розслідування не виявили фактів використання прокурором службового становища для отримання інвалідності. ДБР не повідомляло йому про підозру та не викликало на допит. Медичні висновки підтверджені незалежними перевірками. Комісія підкреслила: відомості про стан здоров’я є конфіденційними, а оцінка медичних критеріїв не входить до її компетенції. Доводи скарги не підкріплені доказами. Прокурор, як і будь-який громадянин, має право на соціальний захист, якщо його дії не порушують закон. Рішення про закриття провадження ухвалено одноголосно (головуючий — Максим Радзівон, члени — Світлана Бобровник, Олег Булулуков, Ніна Гарбуза, Катерина Коваль, Дмитро Куриленко, Віталій Мавроді, Олексій Міхед, Тетяна Степанова). Копії рішення надішлють Генінспекції ОГП, Летичівській окружній прокуратурі та самому Благовісному.
Збільшено суму готівки в декларації Тетяни Крупи
Колишня очільниця Хмельницької МСЕК (медико-соціальної експертної комісії) Тетяна Крупа подала оновлену декларацію, в якій несподівано “виявилися” мільйони готівки, рахунок у Польщі та додаткове майно, зареєстроване на чоловіка. Усе це стало відомо на тлі завершеного розслідування, в рамках якого Крупу підозрюють у незаконному збагаченні на 160 млн грн та виведенні коштів за кордон.Про це повідомляється у декларації ексчиновниці, документ доступний у відкритому доступі. Оновлена декларація з’явилася в реєстрі 17 лютого і відразу привернула увагу через додавання нових мільйонних сум.Основна зміна – додавання грошових активів, які належать чоловікові декларантки Володимиру Крупі та раніше не були вказані. Йдеться здебільшого про значні суми готівки у валюті. У декларації зазначені кошти, вилучені правоохоронцями, а саме $544,2 тис., а також дві суми по $5 тис. Окремо вказані готівкові заощадження у розмірах $277,2 тис., $320 тис. та $192 тис.Окрім того, у документі з’явилися дані про кошти чоловіка в “ПриватБанку” – 211,5 тис. грн. Ще одна важлива зміна – задекларований особистий рахунок Тетяни Крупи у польському банку PKO Bank Polski, на якому розміщено $2,5 тис. Загалом у виправленій декларації фігурує понад $1,3 млн готівкових коштів, що значно змінює загальне уявлення про фінансовий стан родини.Оновлений документ містить інформацію про 68 об’єктів нерухомості та земельних ділянок. Частина з них – ділянки, якими користується чоловік Крупи. Така кількість майна знову підняла питання про джерела походження статків, адже вони значно перевищують офіційно задекларовані доходи.У декларації підтверджено розширення автопарку. Окрім Porsche Cayenne 2019 року, чоловік ексочільниці МСЕК задекларував ще один Porsche Cayenne вартістю 6,78 млн грн. Серед задекларованих цінностей також зазначені аксесуари, вилучені під час обшуків, – брендові сережки Dior із дорогоцінним камінням за 700,7 тис. грн, жіночий годинник Rolex вартістю 405 тис. грн та готівка – $93 тис. і 2 тис. євро.За підсумками 2024 року доходи Тетяни Крупи становили 2,02 млн грн, тоді як її чоловік задекларував 5,21 млн грн. На банківських рахунках подружжя зберігалося 3,88 млн грн, $230 тис., 52,1 тис. євро та 3,4 тис. польських злотих. Окремо в декларації вказані готівкові кошти чоловіка на значно більші суми – $3,17 млн, 135,2 тис. євро та 1,19 млн грн.Виправлення декларації відбулося на тлі завершення досудового розслідування щодо Тетяни Крупи. Слідство встановило, що у 2020–2024 роках вона за сприяння чоловіка та сина незаконно збагатилася на 160 млн грн. Частину коштів, за версією правоохоронців, легалізували через фіктивні угоди з нерухомістю, після чого гроші вивозили за кордон і розміщували на банківських рахунках.