Втеча генпрокурора: як Кравченко залишив країну після підозри Кривоносу

Генеральний прокурор Руслан Кравченко вніс до ЄРДР відомості про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу о 23:19 13 вересня. Вже за три години, о 2:30 ночі 14 вересня, Кравченко перетнув кордон через пункт пропуску «Шегині» на службовому автомобілі. За даними розслідувачів, перед виїздом посадовець відмовився від державної охорони, а його дружина виїхала з України ще 12 вересня через Молдову, прямуючи до Румунії. Заяву про відмову від охорони Кравченко подав о першій годині ночі 14 вересня, що може свідчити про усвідомлення неможливості повернення в межах звичайного відрядження. Хоча сам Кравченко стверджував, що перебуває у п’ятиденному службовому відрядженні у Франції, журналісти з’ясували, що захід у Парижі, на який він нібито мав їхати, був запланований на 16 вересня, а виступ посадовця не передбачався. Керівниця комунікацій ОГП також повідомляла, що не володіє інформацією про цю поїздку. Серед причин втечі розглядають три версії. Перша пов’язана з головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією, який, за даними джерел, побоювався розслідувань НАБУ і САП щодо «зарплат у конвертах». Друга версія — операція «Імператор» та можлива підготовка підозри самому Кравченку через причетність до «дахування» кол-центрів. Третя версія стосується встановлення спеціального «маячка» в базі прикордонників щодо Кравченка, про що він дізнався 13 вересня. Олександр Клименко, очільник САП, заявив, що Кравченку міг допомагати юрист Дмитро Борзих, який є фігурантом справи «адвокатів-хакерів». 14 вересня заступник генпрокурора Максим Крим скасував підозру Кривоносу, назвавши її помилковою. Того ж дня президент Володимир Зеленський ініціював звільнення Кравченка, яке Верховна Рада підтримала 15 вересня 317 голосами.