Арешт майна та підозра у розтраті: Розслідування справи Олега Нестеренка у Південноукраїнську

Арешт житла та збитки в розмірі 127 тисяч: справа керівника управління будівництва Південноукраїнська Олега Нестеренка. Керівник Управління будівництва та ремонтів Південноукраїнської міської ради Олег Нестеренко став підозрюваним у кримінальній справі, пов’язаній із можливим розкраданням бюджетних коштів. Суд ухвалив рішення про арешт його квартири, щоб унеможливити відчуження майна в період розслідування — це стандартна, але показова міра в справах, де існує ризик втрати активів.

За даними слідства, починаючи з вересня 2024 року, Нестеренко міг бути організатором схеми розтрати коштів під час проведення капітального ремонту та встановлення вуличного освітлення на вулиці Набережній у селі Бузьке Вознесенського району. Основний епізод пов’язаний із підписанням договору з підрядником, у якому були завищені ціни на матеріали та обсяги робіт.

Після підписання актів про виконані роботи за грудень 2024 року та березень 2025 року підряднику перерахували понад 424 тисячі гривень із бюджету. За оцінками правоохоронців, приблизно 127 тисяч гривень із цієї суми були незаконно розтрачені. Йдеться не про випадкову помилку в кошторисі, а про можливе систематичне завищення вартості з подальшим розподілом коштів.

У грудні 2025 року Олегу Нестеренку оголосили про підозру в розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненій повторно в умовах воєнного стану. Кваліфікація «в умовах воєнного стану» значно підвищує суспільну небезпеку злочину та можливі юридичні наслідки.

У січні суд визначив запобіжний захід — тримання під вартою на строк 60 діб до 24 лютого 2026 року з можливістю внесення застави в розмірі 302 800 гривень. Наприкінці того ж місяця Нестеренка було відсторонено від посади.

Сам Нестеренко заперечує висунуті обвинувачення, стверджує, що співпрацює зі слідством і підкреслює, що частину документів підписували інші співробітники управління, оскільки його заступник зараз служить у Збройних силах України. Тим не менш, для слідства головним залишається питання управлінської відповідальності: хто ухвалював рішення про укладення договорів, затвердження кошторисів та підписання актів виконаних робіт.

Ця справа — не лише про суму в 127 тисяч гривень. Це тест на здатність системи протидіяти зловживанням в органах місцевого самоврядування в умовах воєнного стану, коли кожна бюджетна гривня особливо цінна. Арешт квартири — перший знак серйозності намірів слідства. Попереду — експертизи, збір доказів і відповідь на ключове питання: чи було завищення вартості результатом помилки, чи частиною продуманої схеми?