Мільйонна зарплата директора на фоні екологічних проблем заводу

Державне підприємство “Миколаївський глиноземний завод” відмовилося надати журналістам інформацію про зарплату свого керівника Олексія Анатолійовича Медвідя, посилаючись на те, що воно функціонує на засадах самофінансування і не отримує бюджетних коштів. Запит про зарплату директора редакція надіслала 20 січня 2026 року через Фонд державного майна України, але на заводі повідомили, що не можуть надати відповідь, оскільки не отримали текст запиту, і порадили звернутися до відкритого реєстру декларацій. Проте, в Єдиному державному реєстрі декларацій є дані про доходи керівника. Згідно з його щорічною декларацією за 2024 рік, поданою 17 березня 2025 року, Олексій Анатолійович Медвідь отримав 13 946 666 грн зарплати від ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”. Його дружина, Медвідь Тетяна, задекларувала 31 932 грн пенсії. Декларація також містить значні грошові активи — 246 000 доларів США готівкою. Ці цифри виглядають особливо контрастно на фоні реального стану підприємства. МГЗ фактично не працює з лютого 2022 року, після початку повномасштабної війни, і нині держава готує його до продажу. За даними korabelov.info, у 2026 році завод включено до списку об’єктів, які планують приватизувати в першу чергу, а Фонд держмайна України вже шукає потенційного покупця для цього активу. Новий власник отримає також одну з найнебезпечніших промислових спадщин регіону — шламові поля, де за роки роботи підприємства накопичилося понад 47–48 мільйонів тонн токсичного червоного шламу на площі близько 400 гектарів. Екологи давно називають ці відвали “екологічною бомбою” біля Миколаєва, оскільки пересихання поверхні призводить до пиління, а сильні вітри можуть розносити отруйний пил на десятки кілометрів. Водночас, у 2026 році на підприємстві вже заявляли про можливу нестачу коштів на обслуговування шламових полів. Для їх безпечного утримання необхідна безперервна робота насосних станцій і системи зрошення, щоб уникнути висихання відходів і потрапляння токсичних частинок у повітря. Таким чином, поки державний завод не працює, готується до приватизації і водночас потребує коштів для утримання потенційно небезпечних відвалів, його керівник задекларував майже 14 мільйонів гривень річної зарплати. Офіційно підтвердити розмір цієї зарплати підприємство відмовилося. У відповіді онлайн-виданню “НикВести” від 6 березня 2026 року, підписаній в.о. гендиректора Олексія Анатолійовича Медвідя, підприємство пояснило свою позицію щодо нерозкриття зарплати, зазначивши, що оскільки товариство є самостійним господарюючим суб’єктом, яке діє на засадах повного госпрозрахунку та самофінансування, воно має право самостійно визначати розмір та порядок нарахування і виплати заробітної плати без погодження з ким-небудь. Додатково було зазначено, що запитувану інформацію можна отримати з публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій.