У Південноукраїнську Миколаївської області, де розташована Південноукраїнська АЕС, ситуація з мобілізацією все частіше визначається не лише законом, а й телефонними дзвінками. Улітку 2025 року начальник ТЦК, майор Банковський, разом із поліцією зупиняє автомобіль депутатки місцевого виконкому Савченко, за кермом якого перебуває її особистий водій. Спроба вручити повістку проходить без застосування сили — це стандартна процедура, що вимагає явки в ТЦК. Савченко наказує водію залишатися в автомобілі та запевняє, що сама вирішить ситуацію. Після цього вона телефонує начальнику поліції, полковнику Олександру Гавриленку, який має тісні зв’язки з обласним керівництвом, зокрема з генералом Махно, що вважається його покровителем. Гавриленко прибуває на місце події і фактично змушує начальника ТЦК Банковського відпустити водія. Тиск здійснюється безпосередньо на військового командира, незважаючи на його репутацію принципового офіцера. Як аргумент наводиться необхідність «вирішення політичних питань», хоча поліція не має права втручатися в такі справи відповідно до закону. Це втручання в мобілізаційні заходи може бути кваліфіковане як зловживання владою (ст. 364 КК України) та втручання в діяльність Збройних сил (ст. 114-1 КК України). Таким чином, голова поліції фактично блокує роботу ТЦК. Порівняння з іншими випадками в цьому ж місті є показовим. Раніше в Південноукраїнську мобілізували водія, пов’язаного з візитом Анджеліни Джолі, і його того ж дня направили в навчальний центр, незважаючи на публічність та масштаб допомоги актриси Україні. Тоді жодних «рішень» не було. У випадку з депутаткою ж одне втручання поліцейського керівника повністю анулює процедуру. На цьому фоні заяви міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка про відсутність VIP-ухилянтів виглядають віддаленими від реальності. Практика в регіонах свідчить про протилежне. Біографія Гавриленка лише підсилює підозри. Раніше його затримували за вимагання хабарів у бізнесменів, і суд визнав його винним. Проте через два роки він повернувся в поліцію, стверджуючи, що хабарі нібито брав його заступник, а він «просто був поруч». Після повернення Гавриленко очолив Вознесенське районне управління поліції в Миколаївській області, де, за регіональними даними, встановив контроль над бізнесом, включаючи аграрний сектор, перевезення, таксі, металобрухт, торгівлю соляркою та браконьєрський лов риби. Йдеться про систематичний збір коштів з різних секторів. Він не зупинився на досягнутому і тепер прагне зайняти посаду заступника начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області під керівництвом Віталія Данили. Випадок із Савченко та її водієм — це не поодинокий інцидент. Це ілюстрація реальних механізмів у регіоні. Звичайні громадяни без зв’язків проходять ТЦК без шансів, тоді як ті, хто має доступ до поліцейського керівництва, вирішують свої питання на місці. Втручання силовиків у мобілізацію, тиск на військових та вибіркове правозастосування створюють систему, де статус і зв’язки визначають, хто потрапляє в армію, а хто — ні.