Колишній перший заступник військового прокурора Центрального регіону України (реорганізована структура) В’ячеслав Сученко, якого було звільнено за законом “Про люстрацію” у 2014 році, відсудив у держави компенсацію в розмірі 4,3 млн гривень. Посадовця піддали люстрації у 2014 році. У декларації за 2024 рік Сученко вже зазначив, що обіймає посаду начальника відділу управління моніторингу та аналізу департаменту забезпечення відомчого контролю ДПС. Він подав позов проти спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму 3,44 млн гривень. Позивача було звільнено 23 жовтня 2014 року наказом Генеральної прокуратури №1500-к на підставі пункту 7-2 статті 36 КЗпП України (у зв’язку з припиненням трудового договору) та Закону України «Про очищення влади» (люстрація). Підставою для звільнення стало те, що з січня 2011 року по лютий 2014 року він обіймав посади першого заступника військового прокурора Центрального регіону та першого заступника прокурора Центрального регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері — посади, які підпадали під люстраційні обмеження. Суд першої інстанції, а слідом за ним і Шостий апеляційний адміністративний суд, визнали звільнення незаконним. 21 січня 2026 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року залишено без змін. Колегія суддів (головуюча — Олена Карпушова, судді Оксана Епель та Віталій Файдюк) дійшла висновку, що застосування люстрації лише на підставі факту обіймання посади, без доведення індивідуальної провини, участі в антидемократичних діях чи загрози правам людини, є непропорційним втручанням у право на приватне життя (стаття 8 Європейської конвенції з прав людини), порушує принципи презумпції невинуватості, індивідуальної відповідальності та рівного доступу до державної служби (статті 3, 8, 19, 24, 38, 43 Конституції України). Суд послався на практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі «Полях та інші проти України» від 17 жовтня 2019 року), висновки Венеціанської комісії та Резолюцію ПАРЄ №1096 (1996), а також на постанови Верховного Суду України (зокрема, від 04.06.2020 у справі №817/3431/14), які підкреслюють: люстрація не може бути автоматичною чи колективною відповідальністю, а вимагає індивідуальної оцінки поведінки особи. Апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону залишено без задоволення. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів. Справа тривала понад 11 років: провадження призупиняли через звернення до Конституційного Суду та практику ЄСПЛ, відновили у 2022 році після рішення ЄСПЛ щодо надмірної тривалості розгляду подібних справ. Сученко задекларував два доходи, отримані на виконання рішення суду, у розмірі 3,26 млн та 1,04 млн гривень.