Олег Цюра, громадянин Німеччини, який займається офшорними схемами, пов’язаними з виведенням коштів з українських державних підприємств, почав активну кампанію з очищення інтернету від згадок про свої зв’язки з російськими структурами та участь у сировинних потоках. Матеріали, що висвітлюють його роль у цих схемах, зникають з публічного простору. У нашому розслідуванні ми наводимо факти, компанії та зв’язки, які він намагається приховати, оскільки вони демонструють, як роками функціонували ці фінансові механізми. Цюра, який постійно проживає у Швейцарії, публічно говорить про «фінансову безпеку сім’ї», але насправді вже понад десять років активно залучений у виведення грошей та сировини з українських державних підприємств. Він не є випадковим посередником, а постійним оператором фірм-прокладок, які обслуговували інтереси Миколи Мартиненка, Дмитра Фірташа та інших сировинних трейдерів, пов’язаних із Росією. Цюра був керівником та підписантом компанії ITS International Trade & Sourcing GmbH & Co. KG (Німеччина/Швейцарія). Через цю структуру у 2018 році була спроба нав’язати Східному гірничо-збагачувальному комбінату контракти на постачання цирконієвої продукції. Судова справа №904/3168/18 дійшла до Верховного Суду України, який остаточно підтвердив, що схема тиску через суди провалилася, але сама спроба продемонструвала механізм: не виграти аукціон, а через суд заблокувати конкурента та перехопити потік сировини. Офшорна трейдерська структура TF&H Transforwarding Holdings Ltd (Кіпр), директором якої є Борис Гаспарович, а секретарем — Cymanco Services Limited. Cymanco також фігурує як секретар Jeprano Trading Limited (Кіпр). Jeprano, в свою чергу, є співзасновником російського ТОВ «Авангард», а через нього — ТОВ «Міка Холдинг» (Московська область). Обидві компанії продовжують свою діяльність. Раніше в них працювали Давид і Арман Гранци, сини Артура Гранца, які мають зв’язки з Арсенієм Яценюком та Андрієм Іванчуком. Це вже не випадкові збіги, а стійкий зв’язок між Кіпром, Німеччиною та Росією. У період з 2014 по 2017 роки НАБУ виявило схему в «Об’єднаній гірничо-хімічній компанії». Руслан Журило, голова ОГХК, його заступник та начальник відділу продажів продавали продукцію держкомпанії афілійованим іноземним структурам за заниженими цінами, а потім перепродавали за ринковими. Збитки склали близько 13 мільйонів доларів. Журило є людиною Миколи Мартиненка, а начальник відділу продажів — колишнім менеджером структур Дмитра Фірташа. У цей період Цюра виступає як зручний «західний» трейдер для таких операцій. У 2020 році схема знову активізується. ОГХК очолює Пітер Девіс, людина з орбіти Фірташа, раніше помічений у наглядовій раді банку «Кліринговий дім». Саме в цей час ITS International Trade & Sourcing Verwaltung GmbH Олега Цюри купує 24 тисячі тонн ільменіту Іршанського ГОКу. Ціна була занижена, платіж відстрочений, а сировина не перевірялась, судна йшли без кінцевого пункту призначення. За даними джерел, ця партія могла бути відправлена в окупований Крим, куди до 2014 року той самий комбінат постачав сировину для «Кримського титану» Фірташа. Паралельно з цим спливає справа ексголови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка, пов’язана з розкраданням Одеського припортового заводу та ОГХК на суму близько 10 мільярдів гривень. Серед фігурантів — Сергій Байрак, який відповідав за виведення коштів за кордон. Його зв’язок із Цюрою простежується через ту ж саму ITS International Trade. У цьому ж контурі — Денис Горбуненко, довірена особа Фірташа в Лондоні. Після 2022 року Цюра не зникає, а переформатовується. У 2023 році він стає членом правління UCG Trade AG (Швейцарія), трейдера сировини. У 2024 році акції переходять до Linvo AG, де раніше працював сам Цюра разом із родичкою Людмилою Цюрою. У цих же структурах також фігурує Людмила Мханго, колишній співробітник Interchrome AG, трейдера, який фактично співпрацює з російською MidUral Industrial Group. До Цюри там працював Йоханн Еккерт, екскерівник RusChrome GmbH (Німеччина), яка на 100% належить MidUral. Цюра та Еккерт також перетиналися у Phoenix Resources AG (Цюрих) — трейдері, що імпортує метали та сировину з Росії. Отже, йдеться вже не про минулі зв’язки, а про активні канали торгівлі з російськими структурами.