Посадовця судитимуть за зловживання під час оборонних закупівель. До суду передано справу щодо начальника Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, якого обвинувачують у недбалому ставленні до служби під час воєнного стану та внесенні недостовірних даних у декларацію. За версією слідства, у вересні 2023 року управління придбало 2000 двоярусних ліжок за 11,28 млн грн, хоча їх реальна вартість становила близько 7,3 млн грн. Переплата – понад 4 млн грн і є сумою збитків, інкримінованих посадовцю. Також слідство встановило, що в декларації за 2023 рік посадовець не зазначив купівлю та продаж автомобіля Toyota Land Cruiser 2022 року, який належав його дружині та коштував понад 3,3 млн грн.
Позначка: Госзакупки
Енергоатом заказал борную кислоту у Химимпекс на 6,47 млн грн
АТ «НАЕК «Энергоатом» 9 декабря 2025 года по результатам тендера заказало ООО «Объединенное украинско-латвийское предприятие «Химимпекс» борную кислоту на 6,47 млн грн. Об этом сообщает в системе «Прозорро».До октября 2026 года планируют поставить около 42 тонн борной кислоты марки «А», производства «Eti Maden» (Турция) за 155 400 грн, или $3 694 за тонну. Содержание основного вещества должно быть не менее 99,9%. Товар будет оплачиваться в течение 180 дней после поставки. В августе 2025 года «Энергоатом» заказывал у «Химимпекса» турецкую борную кислоту за 153 180 грн, или $3 697 за тонну, то есть почти столько же. А в декабре 2024 года тендер выиграл ООО «Укртранзит» с продукцией Черкасского ТОВ «Кемикал Элементс Юкрейн» по 153 191 грн, или $3 654 за тонну. До вторжения, в сентябре 2021 года «Химимпекс» продавал «Энергоатому» борную кислоту производства банкротившегося Черкасского государственного завода химреактивов по 49 055 грн, или $1 846 за тонну. Как писали «Наши деньги», с начала большой войны цена в долларах выросла в 2,5 раза. В 2022-2024 годах ее покупали по цене от $4 630 – 4 758 за тонну. Цена упала на четверть полугодия только с появлением «Укртранзита» с украинской кислоты. Что до срока послеоплаты 180 дней, то он появился на тендерах «Энергоатома» осенью 2024 года. До того сроки были разные – 30-90 рабочих дней и так далее, а где-то вовсе неизвестны, ведь на начало полномасштабной войны закупки проводились без торгов.Ныне анонимная фирма подала жалобу заказчику по поводу остаточного срока годности 80% от общего, так как «марка «А» изготавливается по специальному заказу для атомных станций и не имеет широкой сферы применения». Заказчик согласился уменьшить этот срок до 50%.Также аноним подал жалобу на срок годности пять лет с даты изготовления. По его словам, он установлен по советскому ГОСТ 18704-78 и не распространяется на импортную ультрачистую борную кислоту с низким содержанием сульфатов. Как будто бы «с учетом опыта использования борной кислоты европейского производства (SCL Italia SpA) атомными станциями Франции, Чехии и Болгарии, срок ее годности гарантирован на уровне менее 3 лет». Заказчик отказался изменить требование, сославшись на нормативную документацию. Столичный «Химимпекс» принадлежит Сергею Сокирке и Ирине Должиковой. С момента создания «Прозорро» в 2016 году фирма получила государственных заказов на 1,36 млрд грн. Когда-то конкуренты говорили про нее, что ее деятельность опекаются несколько представителей СБУ.Фирма фигурировала в уголовном производстве полиции по поводу возможного присвоения денег «Энергоатома» и «Центренерго». Следствие считало, что в 2018-2019 годах какие-то служащие этих компаний заложили в финансовые планы на 2019-2020 годы завышенные цены некоторых товаров. Идет речь о закупках на десятки миллионов гривен за этот период. Однако никаких судебных решений, кроме того за 2021 год, по этому производству в судебном реестре больше не было.
АМКУ скасував закупівлю Рівненською ОДА на 22 мільйони: тендер під німецький бренд і російський слід
Антимонопольний комітет зобов’язав Управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Рівненської ОДА скасувати рішення про визначення переможцем торгів ТОВ «Муніципальні будівельні технології» у закупівлі електролізних установок вартістю 22,41 млн грн. Йдеться про проєкт у межах програми Interreg NEXT «Польща – Україна 2021–2027», що співфінансується Євросоюзом. Закупівлю провели на 6 електролізних установок, які мали встановити на об’єктах водоочищення Рівненщини. Установки працюють на солі та виробляють дезінфектант на місці. У торгах брали участь три компанії: Дві дешевші на 30% пропозиції ОДА відхилила через невідповідність запропонованого ними обладнання технічним характеристикам і визначила переможцем ТОВ «МБТ» з обладнанням німецького виробника ProMinent. У первісній редакції тендерних документів прямо згадувалась установка CHLORINSITU IIa виробництва ProMinent із детальними технічними характеристиками. Після скарг і розголосу вимоги змінили, бренд прибрали, документацію скоротили. Загалом її переписували сім разів, але все ж перемогу віддали тому виробнику, на якого посилалися від самого початку. ЗМІ вже повідомляли, що попри надані учасником листи про «вихід з ринку Росії», на офіційному сайті ProMinent «Russia» доступна для вибору, а російське представництво ООО «ПроМинент Дозирующая техника» продовжує працювати. На цьому наголосив і ТОВ «Промтехвод Груп» у своїй скарзі до АМКУ. На засіданні комітету скаржник зазначив, що замовник мав врахувати сам факт присутності виробника на ринку країни-агресора, адже йдеться про обладнання подвійного призначення, на якому можна отримувати не лише гіпохлорит натрію, а й хлорати та перхлорати – складники вибухівки та ракетного палива. ОДА ж повідомила, законодавчі норми не передбачають заборони участі у закупівлі «з підстав того, що такі виробники або пов’язані з ними структури здійснюють діяльність на певних зовнішніх ринках або мають відповідні вебресурси». Також замовник підтверджував наявність досвіду виконання аналогічних договорів кількома контрактами. Один із них викликав зауваження, оскільки був підписаний директоркою за кілька днів до її офіційного призначення. Аргумент ОДА ‒ розбіжності можуть бути зумовлені технічними особливостями підготовки договорів ‒ шаблони, етапи погодження тощо. Другий договір, був датований вже після завершення прийому тендерних пропозицій і поданий замість попереднього документа з плутаниною у підписах. На засіданні замовник заявив, що для підтвердження кваліфікації було «достатньо й одного договору», а новий документ лише підтверджує, що компанія «й у 2026 році продовжує працювати». Щодо того одного, чи «достатнього» договору, то представник «Промтехвод Груп» наголошував ‒ електролізні установки є унікальним обладнанням із понад 20 модифікаціями, яке виготовляється під замовлення. «На базарі такої установки не існує і ви їх не купите. Офіційним імпортером є інша компанія, а переможець не мав митної акредитації, тож не міг самостійно завезти й розмитнити обладнання». У відгуді ОДА відповіла, що «чинне законодавство не встановлює обов’язку постачальника бути безпосереднім імпортером товару». Окремо під час розгляду обговорювалося питання використання солі. Скаржник наполягав, що заявлені технічні показники можливі лише за умови використання найчистішої імпортної солі, яка втричі дорожча. На його думку, це безпосередньо впливає на собівартість і окупність обладнання, і «воно ніколи не окупиться». Замовник відповів, що ДСТУ щодо солі в документації взагалі не встановлювалися, а вимоги до показників є «специфічними вимогами виробника до його установок». Щодо технічних характеристик установок ProMinent, замовник пояснив, що будь-які розбіжності в паспорті компенсуються порівняльною таблицею показників, де учасник гарантував дотримання всіх параметрів. В ОДА додали: «Те що в паспорті немає чогось, не значить що його немає у виробника і він це не поставить. Ми не вимагали паспорт саме на наше обладнання, тому виробник надав загальний». Закид про те, що замовник і переможець ще до розкриття тендерних пропозицій завантажили один і той самий документ, що, на думку скаржника, свідчить про комунікацію поза тендерною процедурою, в ОДА заявили, що сам факт ні про що не говорить, оскільки технічна документація виробника або офіційного дистриб’ютора може надаватися «як замовнику, так і потенційним учасникам незалежно один від одного». Ну а те, що переможець завантажив довідку від НАЗК на директора, ще за дві години до оприлюднення протоколу про визнання компанії переможцем, замовник пояснив тим, що «довідку можна замовити будь-коли – можливо, брали для іншого тендеру». У підсумку обміну аргументами АМКУ став на бік скаржника, та ухвалив зобов’язати замовника скасувати рішення про визначення переможця торгів. Рішення може бути оскаржене в судовому порядку.
У Кам’янець-Подільському Університеті оголошено про підозру виконувачу обов’язків ректора
На Хмельниччині виконувачку обов’язків ректора Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Наталію Бахмат оголосили підозру в зловживанні службовим становищем та службовому підробленні. За даними слідства, справа пов’язана із закупівлею зарядних станцій за кошти державного бюджету на суму в понад 1,26 мільйона гривень.Про це повідомляється в ухвалі Хмельницького міськрайонного суду.Згідно з інформацією досудового розслідування, у грудні 2025 року університет отримав державне фінансування для придбання генераторів, інверторів та зарядних станцій з метою забезпечення освітнього процесу. Оскільки відкриті торги не відбулися через відсутність учасників, було ухвалено рішення укласти прямий договір із фізичною особою-підприємцем.”Слідство вважає, що виконувач обов’язків ректора, зловживаючи службовим становищем, уклала договір на поставку 12 зарядних станцій вартістю 1 мільйон 261 тисяча 992 гривні, хоча постачальник фактично не мав цього обладнання. За версією правоохоронців, посадовиця підписала видаткові документи та інші офіційні папери з недостовірними даними про поставку товару”, — зазначено в ухвалі.Як вказано в матеріалах справи, на основі цих документів кошти з рахунку Державної казначейської служби були перераховані підприємцю. Слідчі вважають, що це спричинило збитки державному бюджету на суму в понад 1,26 мільйона гривень.”11 лютого 2026 року Наталії Бахмат було оголошено підозру за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (ККУ) — зловживання службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків, а також за частиною 1 статті 366 ККУ — службове підроблення”, — вказано в ухвалі.Згідно з документом, правоохоронці також подали до суду клопотання про відсторонення Наталії Бахмат від посади.”Клопотання обґрунтовувалося можливим впливом підозрюваної на свідків та ризиком перешкоджання розслідуванню. Проте суд відмовив у задоволенні цього клопотання, зазначивши недостатність підстав для такого рішення”, — йдеться в ухвалі.У документі вказано, що Наталія Бахмат та її захист заперечують обґрунтованість підозри. Досудове розслідування продовжується.Суспільне Хмельницький не отримало коментаря від Наталії Бахмат щодо цієї ситуації. Тож кореспонденти надіслали інформаційний запит до Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка з проханням передати його виконувачці обов’язків ректора Наталії Бахмат, щоб вона могла пояснити свою позицію в цій справі.