27 січня 2026 року Костопільський районний суд Рівненської області у справі № 564/9/26 визнав виконуючу обов’язки міського голови Костополя Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу (цькування) щодо двох своїх заступників. Посадовицю оштрафували за систематичний економічний та психологічний тиск на підлеглих, яких вона позбавила посадових обов’язків і майже повністю залишила без премій через їхню політичну приналежність.
Суть конфлікту: премії 200% для «своїх» та 10% для «чужих»
Як встановила перевірка Державної служби з питань праці, протягом 2025 року у Костопільській міській раді відбувався цілеспрямований тиск на двох заступників міського голови. Мобінг здійснювався групою осіб: секретарем ради та в.о. міського голови Лілією Шульжук.
Економічний тиск проявлявся у безпрецедентній різниці в оплаті праці. У той час як двоє інших заступників щомісяця отримували премії у розмірі від 150% до 200% від окладу, двоє «небажаних» заступників з березня по листопад 2025 року отримували премію лише у розмірі 10%. А до Дня місцевого самоврядування у грудні «фаворитам» виплатили по 7 506 грн премії, тоді як постраждалих заступників взагалі не преміювали. Жодних обґрунтувань чи документальних підтверджень такого розподілу коштів керівництво не надало.
Крім того, ще у травні 2025 року був виданий офіційний документ про розподіл функціональних обов’язків у міськраді. Згідно з ним, двох заступників-потерпілих просто «забули» включити до документа — їх позбавили будь-яких повноважень, координації роботи відділів та права заміщення керівництва.
Виправдання в суді: «Вони з опозиції, я їм не довіряла»
У суді Лілія Шульжук свою вину не визнала. Вона пояснила, що такий розподіл обов’язків затвердив попередній секретар ради, а вона, очоливши місто в липні, не стала нічого змінювати. Свої дії посадовиця обґрунтувала політичними мотивами: за її словами, ці двоє заступників належать до опозиційних партій, тому вона не могла довірити їм роботу і давала лише «усні доручення», які ті, за її твердженням, ігнорували. Саме тому вони отримували мінімальні премії.
Її адвокат також просив закрити справу, стверджуючи, що у кожного заступника різна продуктивність праці, від чого й залежали премії.
Самі постраждалі в суді заявили про систематичний і свідомий психологічний та економічний тиск з боку керівництва, яке позбавило їх роботи та стабільного доходу, даючи завідомо нездійсненні доручення.
Рішення суду
Вислухавши сторони та дослідивши докази, суддя Роман Снітчук дійшов висновку, що в діях Лілії Шульжук присутній прямий склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 173-5 КУпАП (мобінг, вчинений групою осіб).
Суд зазначив, що керівниця мала всі повноваження для врегулювання навантаження між заступниками, але не зробила цього. Також суд звернув увагу, що в матеріалах справи немає жодного документа, який би підтверджував, що постраждалі заступники погано працювали, не виконували доручень чи отримували догани — отже, позбавлення їх премій було абсолютно безпідставним.
Суд постановив:Визнати Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу.Накласти на неї штраф у розмірі 6 800 гривень.Стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.Посадовиця має 10 днів на оскарження цього рішення в апеляційному суді. Якщо штраф не буде сплачено добровільно, його сума подвоїться.