У Києві головну бухгалтерку однієї з військових частин засудили за організацію незаконного виїзду військовозобов’язаного чоловіка за кордон під час воєнного стану. За інформацією суду, вона запропонувала укласти з нею фіктивний шлюб, щоб чоловік міг залишити Україну як особа, що супроводжує дружину з інвалідністю.
Вирок у справі № 753/13289/25 ухвалив Дарницький районний суд міста Києва. Дії жінки кваліфіковано за частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України — організація незаконного переправлення осіб через державний кордон із корисливих мотивів.
Обставини справи
Обвинувачена, яка працювала у фінансово-економічній службі військової частини, вирішила скористатися обмеженнями воєнного стану. У месенджері Telegram вона розмістила оголошення про можливість переправлення чоловіків за кордон. Так вона знайшла «клієнта».
Вона пропонувала укладення фіктивного шлюбу з нею як особою з інвалідністю. За цю послугу вимагала 9 тисяч доларів.
2 березня 2025 року вона узгодила деталі з потенційним «клієнтом», а 1 квітня 2025 року під час особистої зустрічі в Києві пояснила схему: після реєстрації шлюбу чоловік зможе виїхати як особа, що супроводжує дружину з інвалідністю.
24 квітня 2025 року пара звернулася до Центру надання адміністративних послуг Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації для реєстрації шлюбу. Церемонію призначили на 29 квітня 2025 року.
У визначений день шлюб було зареєстровано. Після отримання свідоцтв про шлюб чоловік передав обвинуваченій частину обумовленої суми — 4 500 доларів США — у салоні автомобіля Renault Talisman.
Під час судового засідання обвинувачена повністю визнала свою провину, підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті, та висловила щире каяття. Як мотиви вона вказала складне матеріальне становище, стан здоров’я та необхідність утримувати батьків-пенсіонерів.
Оскільки фактичні обставини ніким не оскаржувалися, суд розглянув справу в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України — без дослідження доказів щодо неоспорюваних обставин.Суд застосував стандарт доведення «поза розумним сумнівом», посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, і дійшов висновку про повне підтвердження вини.
Кваліфікація та призначене покарання
Dії обвинуваченої кваліфіковано як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та усунення перешкод, вчинене з корисливих мотивів (ч. 3 ст. 332 КК України).Суд визнав наявність кількох пом’якшувальних обставин: щире каяття; активне сприяння розкриттю злочину; вчинення правопорушення через збіг тяжких особистих обставин; добровільне ініціювання розірвання фіктивного шлюбу.
Обтяжувальних обставин не встановлено.
З урахуванням ст. 69 КК України суд призначив покарання нижче мінімальної межі санкції — 5 років позбавлення волі без додаткового покарання у вигляді заборони обіймати певні посади.Водночас на підставі ст. 75 КК України жінку звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки.На неї покладено обов’язки: періодично з’являтися до органу пробації; повідомляти про зміну місця проживання чи роботи; не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.
