Ця справа привернула увагу ЗМІ, незважаючи на «космічну» суму хабаря. Показовою для антикорупційної системи стала ситуація, коли буденність результатів і швидкий фінал викликають питання щодо справжньої боротьби з корупцією. Адже, в Україні, гучні заяви від НАБУ та САП про «викриття топкорупції» часто не приводять до переконливих вироків. Важливий ефект – не лише затримати та продемонструвати боротьбу, а й довести провину в суді так, щоб суспільство не залишалося з «осадочком» чи незручними запитаннями.
У випадку з депутатом Черкаської обласної ради Романом Похольчуком, який добровільно визнав свою провину у передачі хабаря (800 євро), ми бачимо вирок, який, на перший погляд, позитивний. Але разом із ним виникає низка питань, які множаться, як гриби після дощу. Публічний політик визнає вину, погоджується на мінімальний штраф у 17 000 гривень, і історія фактично завершується. Без демонстрації гучних доказів у суді та без повноцінного публічного розбору обставин. Навіть без переможного звітування.
Справа Похольчука потрапила до моніторингу Міжнародної мережі журналістів-викривачів спільно з громадським порталом «Наша версія». Згідно з матеріалами, в ній фігурувала комунальна земля в Умані, бажання підприємця придбати ділянку, рішення сесії міськради про проведення експертної оцінки та договір із суб’єктом оціночної діяльності. У вироку містяться посилання на переговори у WhatsApp, передачу номера картки третьої особи, оплату через термінал самообслуговування, фото квитанції, підтвердження отримання коштів та подальший переказ частини суми оцінювачу.
Угода передбачає повне і беззастережне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю правопорушень щодо інших осіб. Суд окремо зазначає, що це нетяжкий корупційний злочин, потерпілих немає, матеріальної шкоди не встановлено, підстав для конфіскації чи запобіжних заходів у цьому епізоді немає.
Підсумок: Роман Похольчук визнано винним у ч. 1 ст. 368-4 КК України та покараний штрафом у 17 000 гривень.
За даними журналістів, після викликів до НАБУ і довгих розмов з прокурором, Похольчук змінив показання та почав стверджувати, що гроші вимагали полтавські оцінювачі. У суді сторона обвинувачення не продемонструвала об’єктивних доказів, які б зняли сумніви.
Водночас, фігурант уникнув будь-якого публічного вибачення, і його адвокатка не наважилася коментувати ситуацію. Заявили лише, що угода була добровільною за ініціативи прокурора.
Фабула справи: на початку лютого 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду у справі депутата Черкаської облради Романа Похольчука. У вироку від 02.02.2026 у справі № 991/644/26 зазначено, що провадження було виділено в окремий епізод 23.01.2026, а вже 28.01.2026 прокурор САП подав угоду про визнання винуватості, яку суд затвердив. Епізод стосувався комунальної землі в Умані, бажання підприємця придбати ділянку, рішення сесії міськради про проведення експертної оцінки та договір із суб’єктом оціночної діяльності. Далі у матеріалах з’являється оцінювач, який нібито вимагав 38 000 гривень за «не завищену» оцінку та позитивну рецензію.