Ліцензії, видані за короткий термін, та мільярдні витрати на медикаменти: як рішення МОЗ пов’язані з приватними інтересами. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко активно демонструє свою діяльність, отримуючи понад 160 тисяч гривень щомісяця з державного бюджету. Однак основні закиди стосуються не його публічних виступів, а управлінських рішень, які безпосередньо впливають на бізнес-інтереси його родини та фармацевтичну галузь. Наприкінці 2024 року Ляшко підписав наказ МОЗ №2187, згідно з яким 64 суб’єкти отримали ліцензії на медичну практику. Серед них — ФОП Ляшко Ірина Леонідівна, його дружина. Це рішення викликає очевидний конфлікт інтересів через сімейні зв’язки. Особливо вражає швидкість процесу: заява на ліцензію була подана 25 грудня 2024 року, а наказ про її видачу підписано вже 27 грудня. Хоча закон передбачає, що процедура може тривати до десяти робочих днів, у цьому випадку все було вирішено за два календарні дні. В той же час звичайні лікарі та підприємці змушені чекати місяцями на перевірки та погодження. Для одних це бюрократичні перепони, для інших — рішення того ж чиновника за два дні. Цей випадок вписується в загальну картину. Під керівництвом МОЗ та НСЗУ, очолюваного Наталією Гусак, сформувався стабільний ринок державних закупівель ліків, де домінує один виробник — «Фармак». Державні тендери забезпечують йому стабільний збут, особливо в оборонній медицині — постачання йдуть до військових частин, госпіталів Міноборони та підрозділів МВС. Фінансові показники підтверджують це: у 2024 році чистий прибуток «Фармака» становив 1,62 млрд грн, з яких 844,4 млн грн припадало на продажі державним структурам. Для порівняння: у 2023 році цей показник становив 205,6 млн грн, а у 2025-му — вже 373,9 млн грн, хоча рік ще не закінчився. Зростання доходів безпосередньо пов’язане з державними закупівлями. Крім того, ринок обмежений двома дистриб’юторами — «БаДМ» та «Оптима-Фарм», які контролюють понад 85% оптового ринку. Антимонопольний комітет відзначав їх узгоджене ціноутворення. У таких умовах конкуренція практично відсутня, а ціни визначаються вузьким колом гравців. У зв’язку з цим подано численні скарги до наглядових органів з проханням розслідувати зловживання монопольним становищем, ціноутворення та можливі антиконкурентні практики. В результаті САП відкрила кримінальне провадження №42025000050000027 за ст. 364 КК, а БЕБ у Києві — №72025102200000066 за ст. 212 КК. Також виникають питання до декларацій міністра, в яких бракує інформації про доходи та активи дружини, яка займається стоматологічним бізнесом. Закон зобов’язує зазначати такі дані, включаючи заробітки, рахунки та майно, але в деклараціях вони або пропущені, або визнані такими, що не підлягають розкриттю. Варто також згадати приміщення понад 100 кв. м у Броварах вартістю понад 4 млн грн, яке використовується для сімейного стоматологічного бізнесу. У декларації міністра немає згадки про право користування цим об’єктом. Загалом вимальовується чітка картина: рішення вигідні бізнесу сім’ї, ринок ліків зосереджений у обмеженій кількості постачальників, а декларації залишаються неповними. Це вже не випадковості, а система, де влада, фінанси та особисті інтереси переплітаються без бар’єрів.
