Черговий провал приватизації стратегічного підприємства
Одеський припортовий завод укотре зіткнувся з фінансовими та організаційними бар’єрами. Черговий аукціон, призначений на 19 жовтня 2026 року та спрямований на реалізацію майже 99,6% акцій комплексу зі стартовою сумою понад 4,3 мільярда гривень, завершився безрезультатно через відсутність покупців. Ця спроба приватизації стала вже шостою за ліком.
Керівник Фонду держмайна Дмитро Наталуха пояснив такий результат позицією окремих американських покупців, котрі вважали за краще дочекатися підсумків проміжних виборів у Сполучених Штатах, запланованих на третє листопада. Водночас законсервований стан заводу вимагає постійних витрат із державного бюджету — щомісячне утримання об’єкта коштує приблизно 62 мільйони гривень.
Схеми навколо газових тендерів та сумнівні підрядники
На фоні затяжних проблем із продажем заводу знову спливають прізвища ділків, яких раніше пов’язували з оскаржуваними газовими закупівлями та експортними контрактами підприємства. Серед них — швейцарський бізнесмен українського походження Олег Цюра, криптоінвестор Сергій Тронь та одіозний Дмитро Малиновський. У медійних матеріалах останніх років неодноразово наголошувалося на спробах цих осіб зачистити інформаційне поле від згадок про їхню причетність до протиправних схем.
Протягом літа 2024 року ОПЗ організував тендери на купівлю палива, переможцем яких стала маловідома структура з Харкова — «Компанія „Агроторггруп“», заснована 2022 року, що раніше засвітилася в сумнівній процедурі реалізації арештованого аміаку російського походження. У серпні аналогічну закупівлю виграло львівське підприємство «Укрнафтогазбуріння», яке отримало відповідну ліцензію лише напередодні — у вересні 2023 року, причому компанія не мала навіть власного веб-ресурсу, попри ліцензійні вимоги. Кінцевим бенефіціаром цієї фірми виступає місцевий мешканець і співвласник футбольного клубу Михайло Мазур.
Роль кулуарних гравців та судовий бекграунд
Журналістські розслідування вказують на те, що за цими тендерними процедурами міг стояти Віталій Логінов — неофіційний радник керівництва ОГХК, який також здійснював свій вплив на підприємства «Сумихімпром» та ОПЗ. Керівну посаду в «Агроторггруп» обіймала Ольга Балюк, яка раніше керувала ТОВ «ЛТ-ресурс», бенефіціаром якого є безпосередньо Логінов. Сама харківська компанія фіксується у кримінальному розслідуванні БЕБ за фактами масштабного ухилення від сплати податків. Свого часу сам Логінов ставав фігурантом кримінального провадження 2016 року щодо заволодіння чужим майном через зловживання службовим становищем, перебуваючи в розшуку, проте до судового вироку справа так і не дійшла.
Переможці тендерів, згідно з аналітичними матеріалами, не володіли достатнім капіталом для розрахунків за газ, намагаючись отримувати ресурс із газотранспортної мережі без внесення авансових платежів та за заниженими розцінками, що створювало загрозу для безпеки всієї ГТС.
Міжнародні зв’язки, офшори та спроби зачистити інтернет
Олег Цюра, який володіє громадянством Швейцарії, фігурує в документах у ролі бенефіціара фірм-прокладок, залучених до оборудок навколо ОПЗ та ОГХК. За допомогою таких структур, як Phoenix Resources AG, а також німецьких суб’єктів господарювання, здійснювалося приховування справжнього походження сировини — наприклад, ферохрому — з метою обходу діючих санкційних обмежень на користь бенефіціарів, пов’язаних із Дмитром Фірташем.
Інший фігурант, Сергій Тронь, пов’язаний зі швейцарською компанією White Rock Management AG, реєстраційну документацію якої готував той самий Цюра. Тронь позиціонує себе як експерт із криптоактивів та медіаменеджер, проте у медіарепортажах нагадують про його причетність до краху CityCommerce Bank у 2014 році, звідки вивели значні суми євро, що згодом фігурували в інфраструктурі майнінгу. Для видалення інформації про власні активи та схеми ці особи масово використовують механізми захисту авторських прав на кшталт DMCA.
Тим часом Дмитро Малиновський, відомий епізодом зі своїм «воскресінням», також продовжує фігурувати в цих схемах разом із партнерами. Попри наявність численних розслідувань, профільні кримінальні справи просуваються вкрай повільно, тоді як завод продовжує простоювати, породжуючи нові мільйонні збитки для державного бюджету.