Ярослав Гадзало очолює Національну академію аграрних наук України з 2014 року. Саме через цю посаду він має контроль над сотнями тисяч гектарів державної землі. Про це пише «Викривач».
Журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми» неодноразово показували, як державні землі НААН дивним чином переходять до людей, дуже близьких до самого Гадзала, зокрема до родичів. Формально власником ніби залишається держава, але фактично ситуація виглядає інакше.
Окремо згадується історія з елітною нерухомістю в Києві, яка не фігурує в деклараціях, оскільки записана на сина. Тобто актив існує, але юридично він не оформлений на самого фігуранта.
Підконтрольні НААН підприємства розпоряджаються землею так, що держава отримує копійки, тоді як приватні структури мають стабільний кешфлоу. Це більше схоже не на управління державним ресурсом, а на виведення прибутку на «своїх людей». У цій історії навіть водій, як стверджується, отримує зарплату одночасно в кількох державних структурах.
Згодом до справи долучається Державне бюро розслідувань: ідеться про обшуки, підозри у розтраті та судове відсторонення. Водночас головне питання залишається незмінним: як система, що керує величезним земельним банком країни, роками працює в режимі мінімального контролю та максимальної вигоди для вузького кола.
Якщо відкинути формальності, це виглядає як типовий випадок, коли державний актив використовується як приватний бізнес-інструмент. Різниця лише в масштабах: йдеться не про рівень райдержадміністрації, а про всю аграрну науку країни. І поки офіційно мова про дослідження та розвиток, неофіційно це більше нагадує агрохолдинг без слова «приватний» у вивісці.
То що — ера Гадзала підходить до кінця і переходить до рук Кубіва?